|
Щоденники стажувань
Польща – країна моїх стажувань !
 Ви мабуть будете вражені, однак це вже моє третє стажування у країні під назвою Польща. Вперше я була на стажуванні у Варшаві, потім у Познані, а тепер у прекрасному місті Вроцлаві, яке називають «польською Венецією», тому що тут нараховується близько 113 мостів і річки обвивають місто зі всіх сторін.
Ви можливо спитаєте чому знову Польща, тому що я просто в захваті від реакції поляків на відповідь як мене звати. Я відповідаю: «Мене звати Інна», далі невеличка пауза, а потім лунає з їх боку - «Інна!?!?!?!» і посмішка. Я знову повторю: «Так, мене звати Інна» і пояснюю це слово яке на польській мові має значення «інша». Отже я просто інша в цій країні чи навіть інакше, я можу бути тут іншою, не такою яка на Україні.
Я думала про третє стажування досить довго, і ось – я у Вроцлаві, де працюю у садочку з дітками як помічник вчителя з англійської мови. Таке враження, що я саме в тому місці і в той час де мені потрібно бути. Стажування вдалося підшукати десь за 2,5 тижні, що, я гадаю, досить швидко і ефективно.
Моє перше враження про локальний комітет Вроцлава досить позитивне. Ще одна вагома річ, про яку варто написати – це те, що мене зустріли вчасно, причому двоє гарних парубків, один з яких зараз мій добрий друг.
І насамкінець, «Welcome party», організоване для мене та ще для кільком стажерів, було просто неймовірне. Все почалося з гри в боулінг, де я зустріла більшість айсекерів, ну а потім «танці до ранку безперестанку» в одному з клубів Вроцлава. До речі я відвідала з дітками «Шоколодне кафе», де ми всі насолоджувалися фруктами під шоколадним фонтаном «Фундю». Ням-ням.
Це був перший місяць мого стажування, що буде далі – невідомо, але я точно знаю, що буде смачно !
Інна Чучко,
Вроцлав =)
Туреччина: розмаїття можливостей і вражень
 Я знайшла собі стажування в Туреччині. Звичайно, страшнувато було спершу їхати в країну, про яку в нас існують стійкі стереотипи.
Не зважаючи на все, культурного шоку, про який ми так багато говорили перед стажуванням, у мене чомусь не сталось. Можливо через те, що перша вивіска, яку я побачила в аеропорту Анталії, кричала: «Холодне спиртные напитки».
З цього моменту почали один за одним розвіюватись всі мої стереотипи стосовно Туреччини. Перше, що кидалось в очі, - глянцева прибраність громадських місць. Я не можу сказати, що турки не смітять, скоріше навпаки, але вони постійно прибирають-чистять-миють... Друге приємне здивування надзвичайно гостинне ставлення до іноземців. Одні люди допомогли мені добратись з аеропорту на автовокзал, інші купити квитки до того міста, куди я їхала. А далі 7 годин автобусом, в якому хлопчик-супроводжувач постійно приносив воду й морозиво. Взагалі про турецьку гостинність можна розповідати годинами. Так само як і про турецький патріотизм. Це ті речі, яких варто у них повчитися.
Турки робили все можливе, щоб стажери не сумували. Екскурсії, зустрічі, поїздки, допомога в організації проектів, робота, знову зустріч зустрічі-зустрічі... Зараз це все пробігає таким кольоровим калейдоскоп: як ці всі події вмістились в 2 місяці?!
Я чомусь не ставила собі цього питання, але мабуть багато молодих людей питають себе: «Що дасть мені AIESEC-стажування?». Перш за все безцінний життєвий досвід. Безперечно, це нові цікаві знайомства, які змінюють світогляд, ставлення до інших культур, які часто переростають в міцну дружбу. Для когось це перший досвід роботи, співпраці в команді. Що дало це стажування особисто мені? Попри чудово проведені 2 місяці і прекрасні спогади, це грандіозна мережа близьких контактів по всьому світу. Я взяла від свого стажування саме те, що важливе для мене –спілкування. Тепер я думаю над тим, чи не поїхати мені ще раз на стажування?
Леся Данилюк
Незабутнє стажування в Прибалтиці
 Хочу Вам розповісти історію мого стажування в Прибалтиці, а саме в Литві. Коли знайшов стажування, то про Литву я практично нічого не знав. В основному це була загальна інформація, а також те що я почув від своїх батьків. Прибалтійські країни в минулому були в Радянському союзі, а тепер вони змінили прописку і вже в іншому союзі – Європейському. Було цікаво порівняти з Україною, адже ми в один час отримали незалежність.
Розпочинав я своє стажування в лютому, коли була зима. Моє перше враження про те куди я попав розпочалося з автостанції. Мене зустріли 4 дівчини з українським прапором. Було дуже приємно !
А далі були 3 неймовірні місяці стажування. Відзначив би, що мені поталанило з іншими стажерами, з роботою та з локальним комітетом AIESEC. У Каунасі протягом мого стажування було ще 10 стажерів, причому всі з різних країн (Португалія, Франція, Бельгія, Італія, Румунія, Болгарія, Греція, Польща, Словаччина, а також дівчина з України). Всі стажери працювали на моїй компанії, крім Олени (з України) . Фірма де ми працювали займалася транспортними перевезеннями автомобілів та товарів по Європі. Кожен стажер відповідав за свою країну. Спочатку довелося адаптуватися і вчитися ...але до місяця, починаєш розуміти як правильно виконувати свою роботу. Досвід неймовірний - інтернаціональний колектив, кожен день доводилось спілкуватись на англійській мові, здобуваєш розуміння, що таке бізнес транспортних перевезень. Хотів би відзначити свою компанію - вона була маленькою (30-40 працівників), але і в час кризи вона розвивалась. Тільки за мій час перебування на стажуванні, їм вдалося найняти 20 нових працівників! Для працівників строювались найкращі умови, щоб вони могли принести результат.
Литва - дуже красива країна навіть взимку. Попри те, що це маленька країна, тут є на що подивитись: дуже багато лісів, Балтійське море, середньовічні замки, охайні та старовинні міста, хороші дороги. А ще є литовська мова, яка є унікальною по своїй суті і стародавньою. Щодо вільного часу, то ми самостійно обирали як нам відпочивати, але учасники AIESEC з Каунаса завжди нам допомагали. Найбільше запам'яталося поїздка по країні на автомобілях. Дві дівчини змогли нам організувати таке свято. Ми об'їхали за 3 дні практично всю країну. Також нам організували поїздку на фестиваль ІІ2ОАУЕТ\ГЕ8, який схожий на нашу Масляну, де проводились різні конкурси та забави.
Також хочу згадати про моїх стажерів. Ми всі були досить різними. Але в той же час ми дуже здружилися. Ми стали однією сім'єю зі своїми рад остями, приколами та проблемами. Без них моє стажування не буле б таким яскравим і різнобарвним.
Якщо ви вагаєтесь щодо стажування – згадайте, що в житті є три речі які ніколи не повертаються назад: чає, слово та можливість, тому, якщо вам випалі можливість поїхати на стажування від AIESECу – не змарнуйте її. Воно того варте !
Щиро Ваш,
Жолобчук Юрій
Стажування як воно є
 Згадуючи про своє стажувння не можу не посміхнутись….бо 2 місяці незабутніх вражень в ще в тодішній Сербії та Чорногорії залишили величезну купку спогадів на ціле життя!!!
Серби – надзвичайні люди!!! Веселі, привітні, добрі, симпатичні і смішні – вони постійно були поряд і допомагали у всьому! Місто Ніш, в якому я жила і працювала дуже нагадувало компактний Франківськ - таке ж затишне і красиве. Як такого культурного шоку в мене не було – все склалась майже ідеально-з друзями, роботою, поїздками тощо.
Компанія, на якій я працювала, була лідером по ІТ технологіям в країні. Колектив привітний та молодий, а директор став для мене своєрідним ментором, так як сам колись очолював Локальний Комітет AIESEC . Він був дуже досвідченим та успішним, і ділився усім, що могло стати у пригоді.
Моїми обов’язками було створення профайлу на веб сторінку сайту фірми. Це було не важко, але вимагало багато часу та креативного мислення. Потім ще мене вчили ставити це все технічно на сайт, а також перекладати на українську мову.
Я успішно справилась з роботою і мій директор був задоволений)))
Кожен день був сповнений чогось нового, цікавого і незабутнього. Я звичайно відвідала пару раз столицю Белград, в яку ж одразу закохалась!!! Окрім того побувала на проекті Ревікенд і відвідала Чорногорію - казку природи!!!!
Не знаю чому, але з першої хвилиночки перебування там я почувала себе як риба у воді, мені було дуже добре і комфортно живучи там. Я дуже багато чого навчилась і побачила…маючи нагоду поїхати кудись на стажування – обов’язково скористайтесь нею, бо такий досвід просто незабутній!!!!! Вдосконалення іноземної мови, досвід роботи по спеціальності, культурний обмін, подорожі, відпочинок, нові друзі….все це принесе нові емоції та враження, що будуть жити з вами протягом усього життя!!!!!!!!!!!!
З повагою,
Чолій Іра
|
.jpg "стажування в сербії")
